Коли ти можеш бачити зруйноване діло цілого свого життя,

І без слів взятися будувати його наново,

Або за одним ударом — стратити виграні сотні партій

Без жодного порушення і без одного зітхання...

Коли ти можеш бути коханцем, не шаліючи з любови,

Коли ти можеш бути сильним, не перестаючи бути ніжним...

Коли ти можеш любити всіх приятелів як братів,

Аж так, щоб ніхто з них не був всім для тебе,

Коли ти вмієш розважати, спостерігати й пізнавати,

Не стаючи ніколи скептиком, або руїнником,

Мріяти, та не даючи твоїй мрії стати твоїм паном...

Коли ти потрапиш бути суворим, не впадаючи ніколи в лють,

Коли ти вмієш бути відважним, а ніколи безрозсудним,

Коли ти вмієш бути добрим, коли ти вмієш бути мудрим,

Не будучи моралізатором, ні педантом,

Якщо ти вмієш зберегти свою відвагу

І не стратити голови, коли всі інші довкола тратять її,

— Тоді князі, боги, щастя і перемога, стануть на віки твоїми вірними рабами,

Тоді ти станеш ЛЮДИНОЮ...